Фільтри для питної води

Фільтри для питної води, щоб убезпечитися від зарази з-під крана

Головне завдання фільтрів — очищувати питну воду від шкідли­вих домішок і речовин. Сертифіковані фільтри, які використову­ють на побутовому рівні, очищають воду лише від декількох типів забруднень. Тому перш ніж придбати фільтр, з’ясуйте, яка за якістю та складом вода з-під крана, а відтак оберіть оптимальний варіант фільтрації.

Перевіряти воду в домашніх умовах можна, але лише на органо­лептичні показники: смак, запах, колір, прозорість. Натомість хі- ■ММІ мічний склад води можна визначити лише за допомогою профе- ЧВВИ» сійного аналізу в лабораторії територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та за­хисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба] чи будь-якій профільній акредитованій лабораторії з аналізу води — органі­зації, яка має повноваження та обладнання для таких аналізів. Лише там воду можуть якісно дослідити на вміст токсичних еле­ментів, радіонуклідів, нітратів тощо; оцінити рівень кислотності, забрудненості стічними водами тощо. Зрештою — зробити ви- « сновок, що вода придатна до вживання.

Нині в побуті здебільшого використовують п’ять видів філь­трів: накопичувальний, проточний, іонообмінний, мембранний, іоні­затор. Розглянемо детальніше ці види фільтрів та особливості їх екс­плуатації.

Накопичувальний

Складається зі змінного картриджа та спеціального глечика. Цей вид фільтрів користується особливою популярністю серед насе­лення. Його головна перевага — повна автономність системи очи­щення води. Його не треба підключати до електричної мережі й во­допроводу.

У накопичувальному фільтрі воду заливають у приймач, потім вона проходить через картридж і крапельним шляхом потрапляє у глечик. Картридж містить декілька шарів очищувальних матеріалів, основний з яких — активоване вугілля. Картриджі мають різну очисну здатність. Простіші й дешевші очищують воду від надлишку хлору і механічних домішок. Складніші — призначені для залізистої і жорсткої води. Усе це виробник зазначає на упаковці чи етикетці.

■ Накопичувальний фільтр не знезаражує воду від бактерій і вірусів.

Накопичувальний фільтр особливо зручний, щоб очищувати невелику кількість води та використовувати в місцях, де немає централізованого водопостачання. Недолік цього фільтра — повільна швидкість фільтрації, невеликий ресурс картриджа та незначний об’єм очищеної води, обмежений об’ємом глечика (1—1,7 л). Строк служби такого фільтра — від одного до трьох місяців, залежно від кількості та якості води, що через нього проходить.

Проточний

Цей фільтр установлюють під мийку. Для нього виводять окре­мий кран для чистої води. Швидкість фільтрації залежить від тиску у водопроводі й становить два — чотири літри на хвилину.

Існують одно-, дво- і триколбові проточні фільтри — відповідно до збільшення ступенів очищення й кількості картриджів. Найякісні­ші — триколбові. На першому ступені очищення з води видаляються механічні частки; на другому — зв’язується хлор, солі й органічні ре­човини; на третьому — вода позбавляєть­ся від неприємних запахів.

Проточний фільтр очищує воду ліп­ше, ніж накопичувальний. Однак також пропускає віруси та бактерії. Картридж проточного фільтра має великий ресурс, хоча потребує кваліфікованого монта­жу й сервісу.

Важливий момент контролю роботи фільтра — прозора'колба першого ступеня з картриджем грубого очищення з поліпропілену. Перший фільтр бере на себе перший удар забруднень. Прозора колба дає змогу побачити ступінь забруднення (поліпропілен стає корич­невого кольору), а відтак — визначити термін заміни фільтра. Якщо несвоєчасно замінювати перший фільтр, то по ланцюжку забрудню­ються фільтри наступних ступенів, що позначається на якості від­фільтрованої води мікроорганізмів мають високу стійкість до УФ-випромінювання, тож цей спосіб не універсальний. До того ж ультрафіолетове знезараження не має пролонгованої дії і припиняється одразу, коли втрачається контакт випромінювання з водою.

Фільтрована вода буде корисною, якщо:

• правильно обрати фільтрувальну систему

• своєчасно замінювати картриджі

• періодично досліджувати відфільтровану воду

• збалансовано харчуватися, щоб компенсувати нестачу у воді макро- та мікроелементів

Іонообмінний

Це не зовсім фільтр. Адже поняття «фільтр» означає вилучення певних компонентів розчину. Натомість іонообмінний фільтр вико­ристовують зачасту, щоб пом'якшувати воду. Його робота ґрунту­ється на дії іонітів — іонообмінних смол або штучно створених ма­теріалів із такими самими властивостями. Коли іоніти контактують із водою, то замінюють іони вуглекислих і сіркокислих солей каль­цію, магнію та заліза* на іони натрію, водню або інші легкорозчинні поєднання.

Іонообмінний фільтр — складний пристрій, який гостро реагує на зміну тиску й температури, відрізняється підвищеною витратою води та реагентів.

Мембранний

Працює за принципом зворотного осмосу: вода проходить че­рез напівпроникну мембрану (своєрідне сито), не пропускаючи бруд, який не накопичується на поверхні мембрани й одразу зливається в дренаж.

За якістю такий тип очищення перевершує інші фільтри — дає майже ідеальну за чистотою воду й захищає від бактерій і вірусів. Проте недолік фільтру зворотного осмосу в тому, що фільтрація ра­зом із брудом затримує і корисні для людини макро- (магній, каль­цій, натрій, калій) та мікроелементи (йод, фтор, залізо).

Іонізатор

Це пристрій, який за допомогою електролізу розділяє вхідний потік води і натомість видає два потоки води:

• живої — лужної, із високим рівнем рН;

• мертвої — кислотної, із низьким рівнем рН.

Лужну воду використовують, щоб пити й готувати їжу. Кис­лотну — щоб доглядати за тілом і волоссям, дезінфікувати різні поверхні, мити посуд, полоскати горло, лікувати харчові отруєння тощо.

Про користь лужної води іноді пишуть у майже міфічних барвах. Тож, якщо вирішили купувати іонізатор, підійдіть до справи помір­ковано. Принаймні ознайомтеся і зважте різні, а не лише захоплено- схвальні огляди та відгуки.

Отже, перевіряйте якість відфільтрованої води на органолеп­тичні показники: смак, запах, колір, прозорість — щомісяця. Осо­бливо, якщо користуєтеся фільтром-глечиком або насадкою на кран. Коли встановите нові фільтрувальні елементи, одразу порівняй­те очищену й водопровідну воду. Використовуйте для перевірки пластикові склянки: у них ліпше видно колір води, оскільки скляні склянки дають відблиски. Змінюйте фільтрувальні елементи. Не че­кайте, поки очищену й неочищену воду не можна буде розрізнити. Якщо не зміните фільтрувальні елементи вчасно, то ризикуєте випи­ти той бруд, що фільтр збирав упродовж тривалого часу. І головне — перевіряйте всю інформацію про зараження води в офіційних джере­лах: сайтах МОЗ, ЦГЗ, Держпродспоживслужби.