Спеціфіка організації харчування у ЗДО

 З 1 січня 2022 року всі заклади освіти мають харчувати здобувачів освіти за новими рецептами. Для цього МОЗ України розробило для садків 300 нових страв, в яких обмежено кількість солі та цукру, а натомість збільшено кількість м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів.

Чим заборонено годувати дітей у дошкільних закладах освіти:

• м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва;
• гриби;
• непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
• непастеризовані соки, газовані напої та кава.
• рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;
• продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі більше 0,12 грам на 100 грам готового продукту або з вмістом цукрів більше 10 грам на 100 грам готового продукту;
• продукція домашнього виробництва;
• також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Чим будуть харчуватися вихованці садків з січня 2022 ?

Наразі передбачено, що меню має бути чотиритижневим для різних сезонів (осіннє, зимове, весняне і літнє). Це дозволить урізноманітнити раціон.

Наприклад, восени діти будуть більше їсти фруктів та овочів – сливи, груші, кавуни і дині, баклажани, свіжі огірки та помідори. Щодо зими і весни, то там можна використовувати мандарини, апельсини тощо.

Ковбаси, паштети та сосиски замінять стравами з риби та м’яса. Буде більше овочів, зокрема бобових, більше фруктів, кисломолочної продукції.

Де знайти рецепти? У МОЗ наголосили, що документи є у вільному доступі, будь-який заклад дошкільної освіти може використовувати їх. Всі рецепти страв з меню – дивіться на сайті МОЗ.

Яким буде харчування для дітей з особливими дієтичними потребами? Найперше – потрібно з'ясувати, чи дійсно дитина потребує особливого харчування. Це роблять не батьки, а лікар, який встановлює діагноз і дає рекомендації з харчування.

Причому ці рекомендації індивідуальні та імплементуються у закладах освіти під кожну дитину окремо. Діти не повинні дієтично харчуватися лише через те, що так захотілося їхнім батькам.

Якщо дієту призначив лікар,  замінювати заборонені продукти дозволеними. Але кардинально обіди не будуть відрізнятися. Наприклад, якщо дитині з целіакією потрібна безглютенова дієта, то дітям з особливими дієтичними потребами можуть замінити, скажімо, ячну кашу на гречану.

Згідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, рекомендується ретельно підбирати продукти та страви на кожний прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на друге слід подати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви. Наводимо приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей від 2 до 5 років ( у грамах):

• Каші чи овочеві страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180

• Кава, чай, какао – 150-180

• Супи, бульйони – 160-200

• М’ясні чи рибні страви – 60-80

• Компоти, киселі – 120-150

• Гарніри комбіновані – 100-130

• Фрукти, соки – 50-70

• Салати з свіжих фруктів та овочів – 40-50

• Хліб пшеничний (на весь день) – 75/120

Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості. 

З метою забезпечення безпеки харчової продукції  введено постійно діючі процедури:  ідентифікуються, оцінюються та контролюються небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Головним завданням системи (НАССР) в ЗДО є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів комірником і до моменту видачі готової продукції.

Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка.  Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.

Неможливо виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів, виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та фляжного молока без термічної обробки. Допускається використання у харчуванні дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно документам Міністерства охорони здоров’я. Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки.

Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів). Загальне керівництво організації харчування дітей виконує директор закладу дошкільної освіти. Лікар контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування. До обов’язків лікаря дитячого садка надходить відбір дітей для індивідуального та дієтичного харчування.

Медична сестра закладу  складає примірне меню-розкладку,  виконує контроль за якістю продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби. Головним показником правильної організації харчування дітей у ЗДО є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.